Бумкати, -каю, -єш, гл. Извлекать басовые, густые звуки (на струнномъ инструментѣ).
Горови́й, -а́, -е́. Горный. Річка текла з горової води. У горову роспалину сояшний промінь ронив ссяющу стягу.
Джумачи́ха, -хи, ж. Жена чумака.
Ле́гмас, -са, м. = лега.
Луза́н, -на, м. Орѣхъ, который самъ вылущивается. Ум. лузане́ць.
Нагорі́ти Cм. нагоряти.
Рости, -ту, -теш, гл. 1) Расти. На битій дорозі трава не росте. Рости, рости, дівчинонько, на другую весну. 2) Рости вгору. О человѣкѣ: а) возвышаться. б) испытывать подъемъ духа. Росту я вгору. То же значеніе имѣетъ душа росте вго́ру.
Скрипливий, -а, -е. Скрипучій. Скрипливії ворітечка, трудно їх заперти.
Спадщина, -ни, ж. Наслѣдство.
Хоробливий, -а, -е. Болѣзненный.