Викурювати, -рюю, -єш, сов. в. викурити, -рю, -риш, гл.
1) Выкуривать, выкурить.
2) Выживать, выжить, изгонять, изгнать. І ладаном не викуриш.
Князюка, -ки, м. Ув. отъ князь.
Нутряний, -а́, -е́ Внутренній, нутреной. Кров нутряну замовить.
Очередити, -джу, -диш, гл. Остепенить, удержать. Оже не очередиш (сина), що хоч йому роби, а не очередиш.
Парубоцький, парубо́чий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій парню, юношѣ. Годину урве собі на гуляння парубоцьке. Парубочі голоси обзивались піснею десь далеко за ставком.
Повиповнювати, -нюю, -єш, гл. Наполнить (во множествѣ). Де були в полі глибокії долини, волоською кров'ю повиповнював.
Слебізувати, -зу́ю, -єш, гл.
1) Читать по складамъ.
2) Вяло читать или говорить. Дивись, як слебізує, аж нудно слухати. Прийшла до своєї ніби невістки та й почала слебізувати.
Сліпець, -нця, м. Слѣпецъ. Присягались сліпці, що своїми очима бачили. сліпці сватають. Дремота одолѣваетъ. 2) = сліпак 2. 3) Родъ дѣтской игры.
Чотирнадцятий, -а, -е. Четырнадцатый.
Шуствал, -лу, м. Кожаный передникъ.