Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баламутити, -чу, -тиш, гл. 1) Мутить, возмущать, то же, что и каламутити. 2) Смущать, нарушать покой. Чуб. V. 106. Нишпорить усюди по Вкраїні да баламутить голови поспольству. К. ЧР. 107.
Близче, близчий = Ближче, ближчий.
Ґу́ґолька, -ки, ж. Ум. отъ ґуґля.
Жу́йка, -ки, ж. Жвачка. Тихо в оборі, худоба лягла на спочивок, жує собі жуйку. Драг. 3. Віл жуйку жує. H.-Волын. у.
Нишком нар. Потихоньку, украдкой, шепотомъ. Щось нишком балакали. Ном. № 12832. Ой брат сестру завертає, а невістка нишком лає. Н. п. Я, мамо, нишком прийшла. МВ. І. 72. Як хто хоче, так по своїй матері й плаче: їден нишком, другий в голос. Н. Вол. у. Ум. нищечком. Ой випиймо, кумо моя, собі нищечком. Грин. III. 655.
Перевікувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить жизнь.
П'ядики, -ків, м. мн. Раст. Lycopodium annotinum et clavatum. Лв. 100.
Рісувати, -су́ю, -єш, гл. Складывать складками. Шух. І. 132.
Сапета, -ти, ж. = сапет. Ум. сапетка.
Узбіч I, -бочі, ж. Скатъ, покатость. Спускаються вниз так узбічну, бо рівно не можна з'їхати. Св. Л. 214.