Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розславляти

Розславляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розславити, -влю, -виш, гл. Разглашать, разгласить. Хтось цікавий підхопив та розславив по селу — от і поговір став недобрий. МВ. ІІ. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСЛАВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСЛАВЛЯТИ"
-Б I. Cм. би.
Бетежний, -а, -е. Больной. Вх. Зн. 2.
Відкидання, -ня, с. Отбрасываніе.
Димо́к, -мку́, димо́чок, -чку, м. Ум. отъ дим.
Заготува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Заготовить.
Наполега́ти, -га́ю, -єш, гл. = наполягати. Одначе таки наполегали на їх, щоб узяли. Г. Барв. 43. А я все наполегаю: скажи та скажи! МВ. ІІ. 20.
Отарапатіти, -тію, -єш, гл. = оторопатіти. Конот. у.
Подати, -ся. Cм. подавати, -ся.
Порозмножуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Размножиться (во множествѣ).
Простарцювати, -цюю, -єш, гл. Пробыть нищимъ. Отак вік свій і простарцював, а робити не хотів. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗСЛАВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.