Гаснути I, -ну, -неш, гл. Угасать, потухать. На вітрі свічка гасне. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала. Крізь верби сонечко сияє і тихо гасне.... День погас і все спочило. Гаснуть очі.
Дога́їти, -гаю, -єш, гл. = Догаяти. Сами себе до ночі догаїте.
Куя, куї́, м. Понура; брюзга, старый ворчунъ.
Ле́мківщина, -ни, ж. Мѣстность, заселенная лемками: погорье Низкаго Бескида отъ р. Сяна по Попрадскую долину, въ
Мости́тися, мощуся, -стишся, гл. 1) Моститься, умащиваться, усаживаться, примащиваться, прилаживаться. Моститься, як то їй сісти. Все моститься, щоб поживиться. Панувати мостяться над нами. 2) Вить гнѣзда. Горобці мостяться під стріхою, а ворони на дереві.
Пихати, -ха́ю, -єш, гл. = піхати. Най буде бабці пихано, а дідові мелено.
Помирити, -рю́, -риш, гл. Помирить. Може й Хмельницькому доведеться їх помирить. Пійди лишень помири їх.
Супряжник, -ка, м. = супружник.
Чімка, -ки, ж. Болѣе длинныя волокна овечьей шерсти.
Шкопиртка, -ки, ж. Палка, которою шкопиртають. Cм. шкопиртати.