Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виваксувати, -сую, -єш, гл. Вычистить ваксой. Він виваксував чоботи. Св. Л. 169.
Висівчаний, -а, -е. Изъ отрубей сдѣланный.
Губа́ня, -ні, ж. Родъ нагольнаго тулупа безъ рукавовъ. Гол. Од. 80.
Де́ргавка, -ки, ж. = Дергальна щітка. Kolb. І. 69.
Копиш, -ша́, м. Палочка, заостренная въ видѣ лопаточки, — для копанія земли (у дѣтей). Зробив копти, — он шо діти на вулиці пічки копають, та й ходе кругом криниці, підкопує її. Мнж. 90.
Надпи́лювати, -люю, -єш, сов. в. надпиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Надпиливать, надпилить.
Околотити, -чу́, -тиш, гл. 1) Обмолотить снопы не развязывая ихъ. 2) околотити хату. Покрыть крышу околотом.
Пайда, -ди, ж. 1) Приношеніе, благодарность. А попові у піст, саме, значить, пайда йшла. Харьк. г. 2) Удача. Як нема пайди, то и з хати не йди. Волч. у.
Скрипотіти, -почу, -тиш, гл. = скрипіти. Ворітця скрипочуть. Грин. I. 147.
Чурок, -рка, м. Маленькій водопадъ; мѣсто, гдѣ бьетъ струей вода. Вх. Лем. 483.