Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рокитяний

Рокитяний, -а, -е. = рокитовий. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОКИТЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОКИТЯНИЙ"
Відор, -ру, м. Отработокъ пахотой за пользованіе землею. Херс. г.
Грудови́й, -а́, -е́. На возвышенномъ мѣстѣ растущій (о травѣ: Cм. Груд). Сіно грудове добре — води й не бачило. Черниг.
Затлі́тися, -лі́юся, -єшся, гл. Затлѣться.
Красота, -ти, ж. = краса. Ой тяжко жаль мені русої своєї коси, красота дівоцької. Мет. Божою красотою людей веселити. Шевч.
Поосолоджувати, -джую, -єш, гл. Усладить (многихъ).
Сивограк, -ка, м. пт. Сивоворонка, Coracias garrula.
Стаднина, -ни, ж. Табунъ лошадей всякаго возраста.
Сустав, -ва, м. Суставъ, сочлененіе. Без жил, без сустав, а на ноги встав. Ном. № 382, стр. 304. Ум. суставець, суставчик.
Топчило, -ла, с. Чанъ, въ которомъ топчуть виноградъ. Шейк.
Тупі меж. которымъ ободряютъ дѣтей стать на ноги. Шейк. Ум. тупіньки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОКИТЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.