Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

росівниця

Росівниця, -ці, ж. Родъ кушанья. Шух. І. 141, 142.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСІВНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСІВНИЦЯ"
Бецяти, -цяю, -єш, гл. Дѣтск. испражняться. Вх. Лем. 391.
Бодванка, -ки, ж. Продолговатый шаплик (Cм.). Вх. Уг. 228.
Брехання, -ня, с. 1) Лганье. 2) = гавкання.
Гу́нька, -ки, ж. 1) = Гуня. Гол. Од. 44, 75. На тім молодці сірая гунька. Гол. II. 59. 2) Гнусящая, говорящая въ носъ женщина. Черк. у.
Жмі́ль, -ля́, м. = джміль. Грин. ІІІ. 203.
Зацю́кати, -каю, -єш, гл. Начать слегка рубить топоромъ.
Зла́комитися, -млюся, -мишся, гл. Польститься, соблазниться. Злакомився на калитку, взяв собі багатирку. Чуб. V. 215. Злакомився на гроші та й не сказав нікому, що старшина вбив Оверка. Н. Вол. у.
Невільник, -ка, м. Невольникъ, рабъ; заключенный въ тюрьму. Гість — невільник: де посадять, там і сиди. Ном. № 11943. Ум. невільничок.
Послебізувати, -зу́ю, -єш, гл. Поговорить или почитать вяло.
Тараскавка, -ки, ж. = тарахкавка. Вх. Зн. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСІВНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.