Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висівчаний, -а, -е. Изъ отрубей сдѣланный.
Гір'Я, -р'я, с. соб. Горы. Хоц ти зійдеш і гір'я і поділля, то таки не знайдеш над мов подвір'я. Чуб. V. 191.
Диптя́нка, -ки, ж. = Димтянка. Мандрьохи, хльорки і диптянки, що продають себе на час. Котл. Ен.
Доситі́шати, -шаю, -єш, гл. Пожирѣть, потолстѣть. Я все буду пастись, та й доситішаю. Рудч. Ск. I. 1.
Покотитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Покатиться, скатиться. Клубочок покотився. Рудч. Ск. II. 155. З гори покотились (відра) та й сами побились. Мет. 5. Як брат пива та й напився, по конику покотився. Чуб. Покотяться дрібні сльози з твого білого лиця. Чуб. V. 188. 2) О кошкахъ, овцахъ: родить. Чи всі вівці покотились, чи ягниці поплодились? Мет.
Пуздерко, -ка, с. и пузде́рок, -рка, м. Дорожный погребецъ. ЗОЮР. І. 167. Котл. Слов. 24.
Рунати, -на́ю, -єш, гл. = лунати. Лубен. у.
Самий, -а, -е., мѣст. Самый. Ой топи мене, моя мати, да на самеє денце. Чуб. V. 569. В собаках сама сила. Рудч. Ск. І. 121. Докатав до самого краю. Ном. Ой дай коню овса по самиї перса. Чуб.
Стрепет, -та, м. Птица стрепетъ. Крикнув перепел в ярочку, стрепет приснув над тернами. Щог. В. 53.
Шитися, шиюся, -єшся, гл. 1) Шиться, быть шитымъ. Хиба ж юпка так шиється? 2) Пролазить между чѣмъ. А вже як паничі коло неї.... той поруч із нею шиється, а той з кутка на неї очима світить. МВ. (О. 1862. III. 44).