Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буба, -би, ж. Дѣтск. 1) Зерно гороху, бобовъ (размякшее). О. 1861. VIII. 8. 2) Ягода. О. 1862. IX. 118. 3) = бублик. О. 1861. VIII. 8. Бийте кота в зуби, щоб не просив буби. Мил. 44. 4) Рана, нарывъ, слѣды удара. Вх. Зн. 4. Не йди туди, бубу зробиш. Шейк. Чи собою в пень, чи собою в дуба, а все собі буба. Ном. № 8023. бубу зробити. Ударить, причинить боль. Фр. Пр. 12. 7.
Гвоздити, -джу, -диш, гл. Прибивать гвоздями. Варвара мостить, Сава гвоздить, а Микола крепить. Ном. № 508.
Дармо́й, -мо́ю, м. Рѣшето съ большими отверстіями. Гайсин.
Карбівничий, -чого, м. 1) Кладущій клейма. 2) Полѣсовщикъ. Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти. Шевч. 84. Я тут у лісі карбівничим. КС. 1882. X. 187.
Наздоро́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Наздравствоваться. На всяк чмих не наздоровкаєшся. Ном. № 4714.
Обапольний, -а, -е. О доскѣ: отрѣзанная отъ края бревна.
Побіда, -ди, ж. Побѣда. Гласи возвишайте, мир весь утішайте побідою новою. Н. п. Млр. Л. Сб.
Пообвинувачувати, -чую, -єш, гл. Обвинить (многихъ).
Проречисто нар. Краснорѣчиво. Проречисто казала далі й далі. Г. Барв. 429.
Скаженість, -ности, ж. Бѣшенство. Желех.