Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відворотно нар. Отвратительно. Як ті пани їдять жаб? Воно ж одворотно.
Догма́т, -ту, м. Догматъ. І нам сліпим передали свої догмати. Шевч.
Золінний, -а, -е. Относящійся къ бученію. Аф. 460.
Калюх, -ха, м. 1) Брюхо, собств. задній проходъ, а во мн. ч. — кишки. Желех. Вх. Зн. 23. 2) Желудокъ молодого ягненка или теленка, который не употреблялъ еще никакой пищи, кромѣ молока матери. Шух. І. 213.
Набряка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. набря́к(ну)ти, -кну, -неш, гл. 1) Набухать, набухнуть. Набрякнуть (шкури) водою в Дніпрі. ЗОЮР. II. 28. 2) Напухать, напухнуть. Чірка дуже болить, — бач як набрякла. Зміев. у.
Посилити, -лю, -лиш, гл. Подкрѣпить.
Приховати, -ся. Cм. приховувати, -ся.
Розоряти, -ряю, -єш, сов. в. розори́ти, -рю́, -риш, гл. Разорять, разорить. Вона і Трою розорила, вона Дідону погубила. Котл. Ен.
Сторчогляд, -да, м. Человѣкъ, смотрящій сурово, изподлобья.
Шматувати, -ту́ю, -єш, гл. Разрывать, разрѣзывать на куски. Переясл. у. Ой дай жупан шматований, що турками шанований, що сонечком побіляний, що кулями постріляний. Щог. В. 3. Що се вони видумали — шматувати Україну. К. ЧР. 187.