Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брунчати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Пщола брунчить. Вх. Лем. 391.
Брусниця, -ці, ж. Раст. Vaccinium Vitis Jdaea L. ЗЮЗО. I. 140.
Веснівка, -ки, ж. 1) = веснянка. 2) пт. луговой жаворонокъ, Alauda arvensis. Вх. Пч. ІІ. 8.
Вихонути, -ну, -неш, гл. Сильно лягнуть. Як вихоне та кобила задом, як дасть копитами в пику! Рудч. Ск. І. 1.
Гіргонія, -нії, ж. = жоржина. ЗЮЗО. І. 120.
Зошмарити, -рю, -риш, гл. Сбросить, скинуть. Зошмар з воза сіно. Вх. Лем. 421.
Півкоречник, -ка, м. Водяная мельница, въ которой вода падаетъ на колесо на половинѣ его высоты, отчего оно вращается назадъ, т. е. въ сторону, противную движенію воды. Мик. 481.
Помахувати, -хую, -єш, сов. в. помаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Помахивать, помахать. Хусточкою помахує. Кв. Повішу ще тиї рукава, — хай вітер помахає. Чуб. V. 606.
Понашматовувати, -вую, -єш, гл. Нарѣзать, нарвать кусковъ.
Худніти, -нію, -єш, гл. = худнути. Після дороги воли похудніли. Черк. у.