Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виканючити

Виканючити, -чу, -чиш, гл. Выклянчить. Так ви ж не виканючите! Ном. № 4580.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКАНЮЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКАНЮЧИТИ"
Барилко, -ка, с. Ум. отъ барило.
Жорсто́кість, -кости, ж. Жестокость, свирѣпость.
Затушко́вувати, -ко́вую, -єш, сов. в. зату́шкати, -каю, -єш и затушкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Закутывать, закутать, закрывать, закрыть со всѣхъ сторонъ. Кв. III. 177. Навіщо ти хату заштурмовуєш, затушковуєш? Конст. у. 2) Приправить, прибавить для вкуса. Юшку салом затушкую. Г. Барв. 356.
Зашпо́татися, -таюся, -єшся, гл. Споткнуться. Желех.
Зле нар. 1) Зло. 2) Дурно, плохо, нехорошо. Зле без дружини жити. Лукаш. 115. Чуб. V. 22.
Качалка, -ки, ж. 1) Скалка для раскатыванія тѣста и бѣлья. На річці попрала, качалкою покачала. Чуб. 2) Катокъ для укачиванія полей.
Сироїдка, -ки, ж. 1) Людоѣдка. 2) = сировоїдка. Вх. Пч. II. 28.
Суремка, -ки, ж. Ум. отъ сурма.  
Трахтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Спорить, препираться. Оце, Карпе, за твою сусідку трахтувалися. Мир. Пов. І. 141.
Унещасливити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать несчастнымъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКАНЮЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.