Буцик, -ка, м. Родъ лепешки, жареной въ маслѣ. Напече книшів, пиріжків, буциків.
Дзвя́кати, -каю, -каєш, одн. в. дзвя́кнути, -ну, -неш, гл. 1) Звякать, звякнуть. Дзвякнув дзвонок. 2) Чавкать. Їж бо вже гіга не дзвякай. 3) Произносить звукъ дз. Кортить литвина, поки не дзвякне.
Лицарькува́тий, -а, -е. Съ рыцарскими замашками. Силач козак лицарькуватий.
П'їла, п'їл, мн. У кожевниковъ: снарядъ для растягиванія кожи. Части: два четырехгранныхъ другъ другу параллельныхъ бруска — п'їли́ни проходять сквозь концы болѣе толстаго бруска, наз. колода; въ колоді есть мечик, одинъ конецъ котораго на чопу, а другой прикрѣпляется сворінем.
Примуровувати, -вую, -єш, сов. в. примурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Пристроить каменную пристройку.
Сколихати, -шу́, -шеш, гл. Заколыхать, убаюкать. А ти, корабель новий, сколиши моїх синів.
Ткнутися, ткнуся, ткнешся, гл. Кинуться куда. Їй тепер, як тому чоловікові, що у степу заблудився: туди ткнися — пусто, і туди никни — голо. Куди не ткнуся, нема поради.
Украдатися, -даюся, -єшся, сов. в. украстися, украдуся, -дешся, гл.
1) Избѣгать, избѣгнуть встрѣчи съ кѣмъ, уходить, скрываться, скрыться. Його вона шукала — побачитись, а він украдався, та й не бачила таки.
2) Пробираться, пробраться, прокрасться, вкрасться. Увечері якось укрався в сіни. Та недосвіт перед світом в садочок укрався. Вкралося горе.
Хро-хро! меж., выражающее хрюканье свиньи. Біжить кабан: «хро-хро-хро! Хто в цій рукавиці?»
Шльонск, -ку, м. Силезія.
