Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виклюнути, -ну, -неш, гл. = виклювати.
Випиток, -тку, м. Въ выраж.: під випитком — подъ хмелькомъ. Семен під випитком і росказав, як вони крали яблука у панськім саду. Волч. у. (Лобод.).
Глузд, -ду, м. 1) Умъ, разумъ, смыслъ, сознаніе. Скажіть, будь ласкаві, хто з їх дурніший двох? — Та глузду, гріх сказать, скупенько у обох. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 101). Глузд остатній потеряла. Котл. Ен. VI. 80. з глузду зсунутися, з'їхати, скрутитися, спасти. Сойти съ ума. Ном. № 6332. Шевч. 300. глузди відбити. Лишить разсудка. Ном. № 6333. до глузду прийти. а) образумиться; б) опомниться. глузду відбитися. Лишиться ума, рехнуться.
Лабзюкати, -каю, -єш, гл. Попрошайничать, выпрашивать. Лабзюкати хліб під вікном.
Огулом нар. 1) Оптомъ, гуртомъ. Бачите, щоб було посходніш, сторгуємось огулом. Стор. 2) Вообще. Мовлячи огулом, треба сторожко підступати.
Онавісніти, -ні́ю, -єш, гл. Надоѣсть. Вже він трохи й онавіснів мені: тільки й мови, що він, тільки й думок, — надокучило! МВ. ІІ. 89.
Пожиткування, -ня, с. Пользованіе.
Прилатати Cм. прилатувати.
Рамінь, -меню, м. = ремінь.
Щебернути, -ну, -неш, гл. Отозваться, писнуть. Фр. (Желех.).