Беркицьнутися, -нуся, -нешся, гл. Шлепнуться, кувыркнуться.
Видушити Cм. видушувати.
Накуря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. накури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Накуриваться, накуриться вдоволь. Кури, кури, та, Василько, кури, накуряйсь.
Підскарбая, -бої, ж. Казнохранительница въ женскомъ братствѣ.
Повідживати, -ваємо, -єте, гл. Ожить (во множествѣ).
Погуляння, -ня, с.
1) Гуляніе, хожденіе куда либо въ свободное время. У неділю одпрохалась якось у батька на погуляння. Вийшли ми за село, на могилу.
2) Охота; война. Як поїхав королевич на погуляннє, та покинув Марусеньку на горюваннє. Як приїхав Василь з погуляння: пані-матко, де моя Галя? А Мазепенко... зібрав свою ватту, — гайда в степ! да й забушував. Гей, каже, царю, давай на погуляннє! Петро жахнувся: знав, що ніякою силою не одоліє.
3) Пирушка, гульба. Узяв вісім п'ятаків на погуляння. Ум. погуля́ннячко. З погуляннячка йду, я нікого не боюся.
Потребизна, -ни, ж. Потребность, нужда Хто мав при собі гроші, складав у громадську скарбовню на народні потребизни.
Скорозріст, -росту, м. Раст. Galanthus nivalis.
Сподобний, -а, -е. Нравящійся; красивый. Употр. въ выраж.: бути сподо́бним, сподо́бною — нравиться. Нам староста сподобний. Ой дівчино, дівчинонько, яка ти сподобна. Кому то вже така краля не сподобна буде! А в шинкарки мед-горілка добра, ще й до того дівчина сподобна.
Спусткувати, -ку́ю, -єш, гл. = спустіти. Її світлиця спусткувала.
