Відкладувати, -дую, -єш, гл. = відкладати.
Дові́ряний, -а, -е. Дознанный, испытанный, несомнѣнный. Що є відьми — се довіряна річ.
Кадило, -ла, с.
1) Кадильница. Дяк співа, попи з кадилами, з кропилом. З кадила дим по церкві пішов.
2) Ѳиміамъ, ладонь. Дурному персвазія, а умерлому кадило, то все єдно.
3) Раст. Melittis Mellissophyllum L.
4) — дике. Раст. Lamium maculatum.
Му́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Жать, давить, тереть. І червоні чоботи мулять. Чобіт мулить ногу, подушка мулить в голову. 2) Не давать покою. Се то йому худобина мулить.
Набіля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Намекать. Так мені набіляла, аж не вимовляла.
Низина, -ни, ж. = низовина. На той рік треба й низини виорати.
Оковита, -тої, ж. оковита горілка. Лучшій сортъ водки (Aqua vitae). Благослови мені, батьку, оковитої напиться. Меду да оковитої горілки попивати.
Поздоровкатися, -каюся, -єшся, гл. Поздороваться.
Хватькома нар. = хватком.
Шпак, -ка, м.
1) Скворецъ. Ловить, як кіт шпака. Шпака вбити. Дать промахъ. Е, як би то так, а то вб'єте шпака такого, що ну! шпака удрати. Вздремнуть.
2) Названіе вола.
3) головка у винта. Ум. шпаконько, шпаченько, шпачо́к. Біля села Жабокрича, де ляхи стояли, три козаків, як шпаконьків, на паль повбивали.