Безкебеття, -тя, с. Неспособность.
Ватрак, -ка, м. Кухонный очагъ на дворѣ.
Докуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доку́чити, -чу, -чиш, гл. Надоѣдать, надоѣсть, докучать, докучить, досаждать, досадить. Мухи йому не докучають, бо тоді ще ніяка нужа не буває. А старший хлопчик лазить, голосить та докуча матері. Та вже ж мені та докучила та чужая та сторононька. Біда докучила. Я стала докучати своїй матері, щоб дула мені їсти. Также безлично. Повернусь на другий бік, або що, бо вже докучило одним боком лежати.
Зміток, -тка, м. Изношенный лапоть.
Листопода́вець, -вця, м. Податель письма.
Напопри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Наперчить. І печена, і варена, і пеприком напопрена.
Напри́критися Cм. наприкрятися.
Прорубати Cм. прорубувати.
Синявча, -чати, с. = синяк 6.
Хвостик, -ка, хвости́ченько, -ка, хво́стичок, -чка, м. Ум. отъ хвіст.
