Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. 1) Дѣлаться женоподобнымъ, бабиться, изнѣживаться. Cм. ба́́битися. Желех. 2) Набрякать, отекать. Мнж. 175. 3) Сморщиваться отъ долгаго пребыванія въ водѣ (о человѣч. тѣлѣ). Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся. Богод. у. Славян. у.
Довба́ння, -ня, с. Долбленіе.
На́кришка, -ки, ж. 1) = накривка. Накришка на діжку. Конст. у. 2) Квадратная сѣтка (каждая сторона 1 1/2 — 3 арш), натянутая на два взаимно перекрещивающіеся деревянные обруча, прикрѣпленные къ ручкѣ (держаку); опускается въ воду въ горизонтальномъ положеніи и употребляется для накрыванія карповъ въ то время, когда они трутся по мелямъ. Браун. 15).
Обіщати, -щаю, -єш, гл. обіцяти.
Полов'яний, -а, -е. Изъ мякины. Полов'яний хліб не голод, а пачосняя сорочка не нагота. Ном. № 5355.
Примітливий, -а, -е. Внимательный, все перенимающій и усваивающій. Примітлива дівчина, — усе в хазяйстві перейма. Лохв. у.
Роскарячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. роскарячитися, -чуся, -чишся, гл. Раскарячиваться, раскарячиться.  
Сваненька, сванечка, -ки, ж. Ум. отъ сваха.
Черчук, -ка, м. = черчик 1. Черчук має черевички і сам черчик невеличкий. Черчук має реверенду. Гол. III. 349.
Шкодливо нар. = шкідливо.