Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рубаний

Рубаний, -а, -е. Рубленный. Рубаних дров уже трошки зосталося, — треба вже рубати. Рубана рана. Рана отъ сабли или другого подобнаго рубящаго оружія. Маю я на собі девять ран — рубані широкі, а читирі — стреляні глибокі. АД. І. 258. рубаний коло́дязь = рублений колодязь. Ой в рубанім колодязі.... там дівчина воду брала. Чуб. V. 1184.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБАНИЙ"
Веретище, -ща, с. Рубище. Все веретище Остапове держалось тільки латками. Г. Барв. 22.
Верше нар. Выше. Харьк.
Згорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Сгорѣть. Вкинь його в піч, — нехай згорить! Рудч. Ск. І. 37. Згоріла хижка, згоріла книжка — нічим ворожити. Ном. № 1811. 2) Покраснѣть. Щось у віконце стук-стук!.. так я й згоріла! МВ. (О. 1862. III. 56). Уразив її заразом двічи в серце. Вона так і згоріла, та й каже... Г. Бар. 106.
Остюк, -ка, м. Щетинистый усикъ, ость на колоскѣ хлѣбнаго растенія. Чуб. I. 32. Чорний хліб з остюками. Мир. Пов. II. 90.
Побурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Поворчать. Ні, в мене свекруха не зла. Часом побурчить трохи, а не лає. Харьк.
Світота, -ти, ж. Далекая сторона. Пішла за Дніпро, — така світота. Рк. Левиц.
Скиснути Cм. окисати.
Скубонути, -ну, -неш, гл. Сильно дернуть. О. 1862. IV. Слов.
Такось нар. Такъ. Шейк. якось-такось буде. Какъ нибудь будетъ.
Ум'яти. Cм. уминати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУБАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.