Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викльовувати

Викльовувати, -вую, -єш, сов. в. виклювати, -клюю, -єш, гл. Выклевывать, выклевать. Клюнув бабу в око, та виклював око. Рудч. Ск. І. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКЛЬОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКЛЬОВУВАТИ"
Водотока, -ки, ж. Русло весенняго или дождеваго потока. Міусск. окр.
Ворожечка, -ки, ж. Ум. отъ ворожка.
Довече́рювати, -рюю, -єш, сов. в. довече́ряти, -ря́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить ужинъ. Аф. 378.
Жебрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Нищенствовать, просить милостыни. Радом. у. Пішов уже жебрувати. Ном. № 14292.
Колак, -ка, м. Клыкъ свиной. Вх. Лем. 426. Cм. кло, кловок.
Морокува́ти, -ку́ю, -єш (на ко́го), гл. Сердиться, ворчать на кого. Вх. Зн. 37.
Напосі́сти, -ся. Cм. напосідати, -ся.
Приблукати, -ка́ю, -єш, гл. = приблудити. Ходила вона, ходила та й приблукала до попа у слободу. Мнж. 37.
Фацкувати, -кую, -єш, гл. Бить по щекамъ, давать пощечины. Фр. (Желех.).
Чохлатий, -а, -е. Имѣющій чохли на рукавахъ (о рубахѣ). Г. Барв. 327. Старша світилка багата, на їй сорочка чохлата. Мил. Св. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКЛЬОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.