Відтягати, -гаю, -єш, сов. в. відтягти, -гну, -неш, гл. 1) Оттаскивать, оттащить, отволочь. 2) Оттягивать, оттянуть, отвлекать, отвлечь. 3) гласу не відтягне. Не въ силахъ отвести голосъ, заговорить. Лежить, гласу не відтягне ніякого: ні, вже, кажу, не лийте води, не піднімається.
Гакання, -ня, с. Частое повтореніе вопросит. меж. га.
Гачурик, -рка, м. Ум. отъ гачур.
Гич, -чі, ж.
1) Стебли съ листьями — преимущественно у огородныхъ и бакшевныхъ растеній.
2) ні гич. Ничего. Мужики вільні стали, панів ні гич ся не бояли. і гич не до речі. Ни складу, ни ладу.
Джу́ронька, -ки, м. Ум. отъ джура.
Дуймом подути. Быстро побѣжать.
Локши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Рѣзать на мелкіе куски. 2) Бить; рубить. Так в гніві сильно їх локшив. Як назбігалось людей!.. Хто з сокирою, хто з ціпком, хто з вилами, а жінки з кочергами, — давай локшити того вовка.
Потокмачити, -чу, -чиш, гл. = потовкмачити.
Сонько, -ка, м.
1) Ум. отъ сон. Ходить сонько по долині.... Ой ну, соньку, в колисоньку, заколиши дитиноньку.
2) Соня, сонливецъ. Оставлю ж сих хропти соньків.
Уліпити Cм. уліплювати.
