Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виковуватися

Виковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. викуватися, -куюся, -єшся, гл. Выковываться, выковаться. Аф. 330.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОВУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОВУВАТИСЯ"
Ле́гот, -ту, м. Зефиръ, легкій вѣтерокъ.
Ля́шно нар. = лячно. Ляшно їхати уночі по при той ліс. Камен. у.
Нама́врати, -раю, -єш, гл. = намамрати. Хто його зна, як він уночі його намаврав, те збіжжа, а вже ж узяв. Новомоск. у.
Повернути, -ся. Cм. повертати, -ся.
Повхатий, -а, -е. = волохатий. Волосистый. Вх. Лем. 457.
Позлидніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. Черном.
Простати, -таю, -єш, гл. = простувати. Простали ми в Україну вольними ногами. Шевч. 259.
Розчовпнути, -ну, -неш, гл. = розчовпати. Та що це ви балакаєте, що я й не розчовпну? Чуб. II. 19. Не розчовпну, що ти пророчиш. Котл. Ен. III. 16.
Фарбітки, -ток, ж. мн. Ручныя кружева. Шейк.
Цісарство, -ва, с. Царство, государство. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКОВУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.