Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рунитися

Рунитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Куститься.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУНИТИСЯ"
Гаркавець, -вця, м. Картавый человѣкъ.
Дома́рь, -ря́, м. Хозяинъ, домохозяинъ. Вх. Зн. 5. Шух. І. 217, 218.
Дотри́мувати, -мую, -єш, сов. в. дотрима́ти, -ма́ю, -єш, гл. Додерживать, додержать. — сло́ва. Сдерживать, сдержать слово. Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримає. Ном. № 4520. Перестань, милий, долі нарікати, старайся тілько слова дотримати. Гол. І. 344.
Запива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. запи́ти, -п'ю́, -п'є́ш, гл. 1) Запивать, запить что нибудь. Запий водою, бо гірке. Харьк. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. Г. Барв. 449. 2) Запивать, запить, начать пить, предаваться пьянству. Запив Іван, загуляв, не до мислі жінку взяв. Чуб. V. 790. 3) Выпивать, выпить. Могорич запили. Чуб. V. 963. Запили сватання. Г. Барв. 183.
Ме́ливо, -ва, с. = мливо.
Повішальник, -ка, м. Повѣсившійся. Камен. у.
Позлотка, -ки, ж. = позлітка 1. Позлотку із чистого коміра воздирає. АД. І. 250.
Попідкурювати, -рюю, -єш, гл. Подкурить, пустить дымъ подъ что (во множествѣ).
Сусідський, -а, -е. 1) Сосѣдскій. Вела невеличкого сусідського хлопчика. Левиц. І. 288. 2) Принадлежащій сусіду 2. Достаточок був гарненький: сусідських хат зо три, чи з чотирі, клунька, комірки. Сим. 227.
Учити, учу, учиш, гл. Учить. Пригоди учать згоди. Ном. № 1751.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.