Війт, -та, м.
1) Въ старой Украинѣ глава городского общества и предсѣдатель коллегіи судей въ старомъ украинскомъ городскомъ судѣ. Молодець же нашого міщанського роду, син нашого війта. Чия справа? — Війтова. — А хто судить? — Війт.
2) Сельскій староста, сельскій старшина. Вже наш війт не буде більше ходити під вікнами та ззивати людей на панщину. Тут десяцькі, соцькі, війти до мене пристали, що я з другого повіту, а паперу в мене нема.
Галювання, -ня, с. Дѣйствіе отъ гл. галювати.
Начинити II, -ню́, -ниш, гл. 1) Надѣлать, сдѣлать. Наварив пива, начинив дива. 2) О лисицѣ: родить дѣтенышей. Лисичка начинить дітей.
Парня, -ні, ж. Помѣщеніе, гдѣ парятъ дерево для ободьевъ.
Побурити, -рю, -риш, гл. Разрыть, разорить, разбросать. Побурять свині зерно.
Подмух, -ху, м. Дуновеніе.
Прометний, -а, -е. = промітний. Пилип не те, що Зінець: це валюка, ледащо, нікчемний чоловік, а той — то прометний: у його й хлібця посіяно, і по хазяйству пеклується.
Тістенько, тістечко, -ка, с. Ум. отъ тісто.
Тутеський, -а, -е. = тутешній.
Укорити Cм. укоряти.
