Зателе́па, -пи, об. Неряха. Осе ше зателепа, все в неї чорт знає як: сорочка от-от опаде, запаска теж, пояс аж по землі волочеться. Уже й вечір минає; а як вечір проминув, — зателепа прилинув.
Історичній, -я, -є. Историческій. Велика історична робота. Книги історичні. Хто ж із них прозирнув глибше в історичню правду?
Клапачка, -ки, ж.
1) Родъ трещетки, стукалки. Клапачки робит з ялового дерева і ними клапкат.
Пікинерувати, -ру́ю, -єш, гл. Служить въ пикинерахъ.
Попідсаджувати, -джую, -єш, гл. Тоже, что и підсадити, но во множествѣ.
Спроможність, -вости, ж. = спромога. Не скупість — така спроможність. Як спроможність. Какъ позволяютъ средства Зодягалися таки, як спроможность їх була.
Століття, -тя, с. Столѣтіе.
Умець, умця и умцю, м. Ум. отъ ум. У його умцю за дурну вівцю.
Хлюст, -та, м.
1) Родъ карточной игры. В хлюста, в пари, в візка іграли. хлюстом называется въ этой игрѣ, если у кого либо изъ играющихъ окажется три карты одной масти или три козыря, или три хвальки, или три туза, или двѣ карты одной масти и хва́лька.
2) бра́ти хлюст. Въ карточной игрѣ въ хвиль имѣть у себя козырную даму, называемую также хвиль.
Хуторянський, -а, -е. Свойственный хуторянам. Прості хуторянські звичаї. Хуторянські вечори.