Виговорити, -ся. Cм. виговорювати, -ся.
Вигромаджувати, -джую, -єш, сов. в. вигромадити, -джу, -диш, гл. Выгребать, выгрести. Зубиха увесь огонь вигромадила на припічок.
Досвідча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. досві́дчити, -чу, -чиш, гл. 1) Свидѣтельствовать, посвидѣтельствовать, засвидѣтельствовать. 2) Испытывать, испытать, узнавать, узнать по опыту. (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом. Передм. до 3) Доказывать, доказать.
Жеруха́, -хи, ж. 1) = жерелуха. 2) — лісна. Раст. Bursa pastoris.
Зако́т, -ту, м. Отворотъ. Чоботи з червоним закотом. 94. Одягання з закотами, а коміра нема.
Залеті́ти Cм. залітати.
Поскошувати, -шую, -єш, гл. Скосить (во множествѣ). Дивувались вони, що чії ж то лани позаростувані, не поскошувані. Поскошую і хлібець, і сіно.
Спосібність, -ности, ж.
1) Пригодность.
2) Случай, оказія.
Труханя, -ні, ж. = труха 2.
Умовно нар.
1) Условно.
2) Убѣдительно, стараясь уговорить, убѣдить. Одкаже йому тихо, та умовно так уже.
