Бляхувати, -хую, -єш, гл.
1) Покрывать жестью.
2) Украшать металлическими пластинками. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані.
3) У Котляревскаго употреблено въ значеніи: чеканить, выковывать изъ металла. Вокруг же щита на заломах найлуччі лицарські діла були бляховані в персонах.
Буков(ви,, ж.?) Буковый жолудь.
Воло, -ла, с.
1) Зобъ.
2) Жирный подбородокъ. Кричить наче за воло вхопили.
3) Подгрудокъ (у быка).
Гребено, -на, с. То же, что и гребінка — для расчесыванья овечьей шерсти.
Заме́люватися, -лююся, -єшся, гл. Завираться. Він уже замелюється.
Кількалітній, -я, -є. Существующій нѣсколько лѣтъ.
Коловий, -а́, -е́ Круговой. Колова. Въ шлеѣ: круговой ремень, къ которому пришиты откосные ремни. колова́ свита. Cм. свита.
Наклепа́ти, -па́ю, -єш и -плю́, -плеш, гл. Отбить (косу). Він наклепав косу.
Пейстрина, -ни, ж. Нанка.
Усвітити, -чу, -тиш, гл. Освѣтить. Оченьками всю світлоньку всвітили.