Губи́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Губить, истреблять, уничтожать. Що тіло любить, тоє душу губить. Того в'яжуть, того ріжуть, той сам себе губить. Не губи мене з світу. 2) Терять. Який раз це ти вже гроші губиш?
Зятній, -я, -є. Принадлежащій зятю. Прибулося тещі зятнії діти колихати.
Квач, -ча, м. 1) Мазилка для смазки колесъ дегтемъ. (Продавався) дьоготь і в ширітвасах, і в мазницях, і самі квачі. п'я́ний як квач. Пьянъ какъ стелька. 2) О человѣкѣ переносно: безхарактерний, тряпка. Не буде з його (з пана) нічого... я одразу побачив, що квач. 3) Родъ дѣтской игры. Cм. квак. Ум. квачик.
Перегній, -гно́ю, м. Поле, удобренное навозомъ. На перегною — згноєній землі і роблять сіно два рази до року.
Протовпитися Cм. протовплюватися.
Смішливий, -а, -е. Любящій посмѣяться. Давно вже він не бачив свого смішливого приятеля.
Стусати, -саю, -єш, гл. Толкать.
Тамтадиль нар. = тамтуди.
Усукати, -чу, -чеш, гл. Ссучить Ой устав, устав, три свічки всукав. Бурлак свічки до церкви не всуче.
Шарабурити, -рю, -риш, гл. = шурубурити. Потаїли гроші, а тепер тими грішми й шарабурять.
