Білявий, -а, -е. Бѣлокурый, блондинъ. Чорнявую з душі люблю, з білявою женихаюся. Ум. білявенький. Своїм личком та білявеньким все підманює.
Гурт 2, нар. Много. Употребляется преимущественно съ отрицаніемъ: не. Не гурт у мене грошей: так там який карбованець лишився. Та й дичини було не гурт-то потраплю піймати.
Дровни́к, -ка, м. Дровянной сарай.
Инчий, -а, -е. = инший. Поведу, каже... у инче царство.
Ло́патень, -тня, м. 1) Широкій буравъ для просверливанія отверстій въ ступицѣ колеса. у його язик як лопатень. Онъ болтливъ. 2) Большой и широкій зубъ. Трошки опізнився! — промовив до його Кованько і показав свої лопатні з під губ, сміючись якось ніби зубами.
Підстирити, -рю, -риш, гл. підсти́рила й мене стира! Дернула и меня нелегкая.
Прирожденний, -а, -е. 1) Природный, врожденный. Луччий розум прирожденний, як научений. Прирожденна відьма не така злюща, як учена.
2) Рожденный, родной (о сынѣ, дочери). Виходь, мати, з віком стрічать своїх діток: одно дитя прирожденнеє, друге дитя суженеє.
Розжаритися, -рюся, -ришся, гл. Разогрѣться, разгорѣться, накалиться.
Розмир, -ру, м. Разрывъ дружескихъ, мирныхъ отношеній, война. Адже ми розмир утвердили! Ми з турком поб'ємось одні. Турчин піднявся, стався розмир; почали викликати козацтво. Вона того Кабицю ще в Самарі перед розмиром полюбила.
Усесвітній, -я, -є. 1) Всемірный. Перед нами море всесвітньої науки одкривалось. Святої правди і любови зоря всесвітняя зійшла. 2) Всеобщій. Всесвітній кум і сват. 3) Извѣстный всему свѣту. Якась старая баба, знахурка всесвітня. Дам тебе за князя, чи за графа, за багатиря всесвітнього.