Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самоправець

Самоправець, -вця, м. Своенравный человѣкъ? Молодий баштанник був собі чоловік веселий та гордий, та щасливий, та немилостивий — себелюбець і самоправець. МВ. ІІІ. 103.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОПРАВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОПРАВЕЦЬ"
Витрухатися, -хаюся, -єшся, гл. Перетрястись.... Добре таки витрухався, поки добіг до хати.
Гри́вка, -ки, ж. 1) Ум. отъ Грива. 2) Одно полотнище плахти отъ таліи до косточекъ ногъ. Вас. 169. А я тую плахту шануватиту, із припічка горшки вийматиму, гривками лавки стиратиму. Мил. 84.
Долля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = долити. Що надцідять, то й долляють. Херс.
До́пит, -ту, м. Допросъ. І силою, і правдою великий, нікому він на допит не відкаже. К. Іов. 83.
Дорі́д, -ро́ду, м. Урожай.
Красувати, -су́ю, -єш, гл. Красоваться, цвѣсти.
Магистра́тський, -а, -е. Относящійся къ магистрату. Осіли на рангових, або на магистратських та на чернечих грунтах. К. ЧР. 198. Мовник магистратський. К. ЦН. 249.
Похутрувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Подбить мѣхомъ. 2) Обмазать глиной печь.
Сколотчиний, -а, -е. Изъ плахтанья (сколотин) приготовленный. Сколотчиний куліш. Чуб. VII. 439.
Хмурий, -а, -е. = хмурний. Обличчя збіліле хмуре. МВ. (О. 1862. І. 88). І пішов до неї плачучи хмурий та невеселий. Рудч. Ск. II. 118.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОПРАВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.