Бабако́вий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ сурку; сурковый.
Залу́биці, -ць, ж. мн. Сани съ кузовомъ.
Злочинний, -а, -е. Злодѣйскій, преступный.
На́ймит, -та, м. Наемникъ, нанятый работникъ. Ум. наймито́к, на́ймитонько ( ), наймито́чок. Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуваннячком, то одяганнячком надолужу. Іде наймит із панщини, на воли гукає; а хазяйка з усіх мисок вечерю зливає: «Отсе ж тобі, наймиточку, вечеря з обідом, — не доїси вечерею, то доїдай хлібом; та не берись, наймиточку, до хліба м'якого, — візьми собі на полиці сухаря цвілого». Ув. наймити́ще, наймитюга. Приймай, жінко, та вареники, бо вже йде наймитище. Доорався бідний наймитюга до вечірнього впруга.
Обмакотирити, -рю, -риш, гл. Остричь очень низко при самомъ тѣлѣ. Оце обмакотирили хлопця, що й тіло світиться.
Пожиток, -тку 1) Пропитаніе. Дастъ Бог день — дасть і пожиток. 2) Житье, достатки. За цього пана у нас стали погані пожитки. 3) Имущество. Ой беріте ж воли й мажі і ввесь мій пожиток. 4) Прибыль, польза, выгода. Чимало чого учені вигадали на пожиток усім людям.
Стругнути, -гну́, -не́ш, гл.
1) Стругнуть.
2) Убѣжать, умчаться. Стругнула, де Еол живав.
3) Ударить. Як стругне його по пиці.
4) Отпалить, выкинуть, отколоть штуку, колѣнце. Стругнув штуку! Оце так стругнув!
Терпетина, -ни, ж. Терпентинъ.
Уточувати, -чую, -єш, сов. в. уточити, -чу, -чиш, гл.
1) Нацѣживать, нацѣдить, наточить извѣстное количество. Меду та оковитої горілки вточила. Ренського вточіте. Піди, хлопку, до лідниці та уточи пива.
2) Вонзать, вонзить. Вточив в нею сокироньку — задав єї муки.
Шквиря, -рі, ж. Снѣгъ съ вѣтромъ. У полі така шквиря, що й їхати не можно, не то йти. Ось як воно співається!... Не так як ти, мов коза в шквирю. Під дощ, під сніг, під шквирю.