Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самоукий

Самоукий, -а, -е. Самъ учившійся. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОУКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОУКИЙ"
Відмакошити, -шу, -шиш, гл. Отколотить. Так він його як піймав та як одмакошив! Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Вугнати, -наю, -єш, гл. = вугнотати. Желех.
Драби́нчастий, -а, -е. 1) = драбчастий. Драбинчастий віз. Чуб. VII. 404. 2) Въ переносн. смыслѣ о скотинѣ: худой до такой степени, что видны ребра. Мені віддайте тільки отту драбинчасту кобилу. Стор. І. 39.
Завда́леки нар. = завдальшки.
Переиначувати, -чую, -єш, сов. в. переиначити, -чу, -чиш, гл. Переиначивать, переиначить, дѣлать, сдѣлать иначе, измѣнить. Переиначити сього діла не можна. Черк. у.
Родичів, -чева, -ве Принадлежащій родственнику. Як зацвіте увесь цвіт, як заплаче увесь рід, що родичева голова, в чужім краю полягла. Чуб. V. 1035.
Сердега, -ги, серде́ка, -ки, об. Бѣдняга. Сердега в світі не наживсь. Котл. Ен. VI. 30.
Терночок, -чка, м. Ум. отъ терен.
Трясовина, -ни, ж. Топь, топкое мѣсто. Павлогр. у. Так чобіт і грузне — трясовина. Конст. у.
Уронити, -ню, -ниш, гл. Уронить. Маруся віри не йняла, слізки не вронила. Мет. 177.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОУКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.