Гардаджій, -джія., м. Мастеръ, устраивающій гард 3.
Докі́р, -ко́ру, м. Укоръ, укоризна. Докір тому, хто при лихові вдається до шинку. Докором серця не вражає. В словах її почувся докір.
Же́рдя Ii, -дя, с. соб. Жерди. Поклав же жердя все срібнеє. Суть то росохи, на росохах кадовбець, на кадовбці драбинка, на драбинці гірка, а на гірці жерддя, по тім жерддю дикі пташки літають, але крилець не мають. (Загадка на человѣка, жердя — волоса).
Ключувати, -чую, -єш, гл. У овчинниковъ и кожевниковъ: мять кожу при помощи ключа. Cм. ключ 6.
Колубаха, -хи, ж. Ковбаня.
Ма́ри, мар, мн. 1) Носилки (для умершихъ). Несли труну на марах бояре. щоб тебе на марах винесло! Желаю тебѣ смерти. (Проклятіе). 2) Cм. мара 3.
Обчухрати, -ра́ю, -єш, гл.
1) Обрѣзать, обломать, очистить (отъ листьевъ и мелкихъ вѣтвей). Обчухрай віник. У мене діти обчухрали всі груші в саду. У Гребинки о крыльяхъ: оборвать. Що дядькові пройшло, ти не роби, небоже, щоб крилець хто не обчухрав.
2) Отколотить. Обчухраю тобі оцією палицею боки.
Роз'єднуватися, -нуюся, -єшся, сов. в. розєдна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Разъединяться, разъединиться, разойтись. Того ж батька, такі ж діти, — жити б та брататься! ні, не вміли, не хотіли, треба роз'єднаться.
Розщіпатися, -паюся, -єшся, сов. в. розщіпнутися, -нуся, -вешся, гл. Разстегиваться, разстегнуться. Свита розщепнулася.
Слабуватий, -а, -е. = слабовитий.