Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відстрявати, -ряю, -єш, сов. в. відстряти, -ряну, -неш, гл. Отступать, отступить отъ чего, отстраниться. Хотіли гуртом купить ту землю і Павло був між нами, а тоді він од нас одстряв. Александров. у. (Залюбов.).
Гав'Юрка, -ки, ж. = вевірка. Вх. Пч. II. 7. Cм. білка.
Ґа́в'ячий 2, -а, -е. Вороній. Новомоск. у.
Ді́льчий, -а, -е. Раздѣльный. Дільчий акт, реєстр.
Драби́нник, -ка, м. Кузовъ телѣги, обѣ Драбини. (Залюбовск.).
Кумільга нар. Спотыкаясь, шатаясь.
Непокірливість, -вости, ж. Непокорность.
Подивувати, -вую, -єш и подивуватися, -вуюся, -єшся, гл. Удивиться. Ніхто й не подивує. ХС. VII. 423. А ти, боярине, не подивуй, іди собі инчую пошлюбуй. Н. п. Подивувався Іван такій жадобі сестриній. Рудч. Ск. І. 136.
Пушина, -ни, ж. Пушинка. Паляничка легесенька як пушина. Харьк. Ум. пушинка.
Шльонзк, -ку, м. Силезія.