Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

світлуха

Світлуха, -хи, ж. 1) світлуха. Древесно-уксусная кислота, получаемая при гонкѣ смолы и дегтя. Ум. світлушка. Вх. Пч. I. 9. 2) мн. світлухи. Раст. Carthamus tinctorius L. ЗЮЗО. I. 116. Анн. 87.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТЛУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТЛУХА"
Баришівне, -ного, с. Плата за факторство, маклерство. Вх. Зн. 2. Фр. Пр. 23.
Булькотнеча, -чі, ж. Переливаніе съ шумомъ; бурчаніе. Булькотнеча у животі така піднялась.
Гречи́сько, -ка, с. = Гречківка. Вх. Зн. 12.
Дзиґа́рок, -рка, дзиґа́р, -ра, м. = Годинник. Чаще во мн. ч.: дзиґарки. Знає ту високу з дзиґарками дзвіницю. К. ЧР. 81.
Жура́бки, -ків, м. Шерстяные носки.
Китаєвий, -а, -е. Изъ китайки. Жупан китаєвий. Гол. Жупан на йому синій і китаєва юпка. Кв. І. 9. Китаєві штани. О. 1862. IX. 68.
Токарський, -а, -е. Токарный.
Трактувати, -ту́ю, -єш, гл. Угощать. Сват того не чує, охочо трактує. Лукаш. 133. Череваниха їх (гостей) трактувала. К. ЧР. 178.
Уважливість, -вости, ж. = уважність. Шейк.
Штурмак, -ка, м. Неловкій, неумѣлый человѣкъ. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІТЛУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.