Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виктувати

Виктувати, -тую, -єш, гл. Харчевать, кормить, угощать. Виктує свої гості. Гол. ІV.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКТУВАТИ"
Арма́тний, -а, -е. 1) = Гарматній. 2) Артиллерійскій.
Кочережка, -ки, ж. Ум. отъ кочерга.
Навідьмува́ти, -му́ю, -єш, гл. Наколдовать.
Небіжчиця, -ці, ж. Покойница. Молодиці небожчицю убірали. МВ. (О. 1862. І. 91).
Полокшити, -шу́, -ши́ш, гл. Искрошить какъ лапшу.
Попідважувати, -жую, -єш, гл. Поднять съ помощью рычага (во множествѣ).
Прикопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. прикопатися, -паюся, -єшся, гл. Придираться, придраться. Сам не знаю, чого це старшина до мене прикопався.
Спиночка, -ки, ж. Ум. отъ спина.
Тесовий, -а, -е. Тесовый, сдѣланный изъ теса. Посадив її за тесовий стіл. Грин. III. 11.
Хлипавка, -ки, ж. Клапанъ (въ музык. инструментѣ). Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.