Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свічник

Свічник, -ка, м. 1) Подсвѣчникъ. Засвітивши свічку, не ставлять під посудину, а на свічнику. Єв. Мт. V. 15. 2) Насѣк. = світун. Вх. Пч. І. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІЧНИК"
Воркотуха, -хи, ж. Ворчунья. Годі тобі, стара воркотухо! Стор. 11. 216. Жила Аматина там нянька.... скупа і зла і воркотуха. Котл. Ен. IV. 42.
Згаку́ нар. Зря, необдуманно. Дурню ти божий! Хиба там шлях, чи що, шо тебе згаку понесла лиха година у яку яругу. Харьк.
Їдло, -ла, с. Пища, ѣда. Драг. 307. Вх. Уг. А Прокіп наче ніч темна ходить, і вже тоді ні до їдла, ні до питва, ні до розмови. МВ. (О. 1862. ІІІ. 62).
Клейно, -на, с. Клеймо, тавро на животныхъ. Черк. у. Мнж. 182.
Петельгузий, -а, -е. Ковыляющій ногами.
Процвісти Cм. процвітати.
Списати, -ся. Cм. списувати, -ся.
Урочища, -чищ, м. мн. Ув. отъ уроки. Грин. II. 33.
Утоплений, -ного, м. Утопленникъ.
Шкурина, -ни, ж. = шкорина. Ум. шкуринка. Такий, мамо, хліб удавсь, — під шкуринку хоч сховайсь. Грин. III. 660.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.