Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

святитися

Святитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Дѣлиться, быть святымъ. Отче наш, що на небі! Нехай святиться імя твоє. Єв. Мт. VI. 9. Святився б гурток, коли б не чортова ззіжа. Ном. № 10733. 2) Освящаться. 3) Рукополагаться. Як святився ще на діакона та був у печерах. КС. 1883. III. 675. 4) Свято почитаться. Честь тоді святилась дуже. Мкр. II. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЯТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЯТИТИСЯ"
Наблука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Нашляться вдоволь.
Начепурити, -рю́, -риш, гл. Принарядить.
Підшкильнути, -ну, -неш, гл. Посмѣяться надъ кѣмъ, уколоть насмѣшкой. Воно було й на лад пішло у їх дім, та Ілько підшкильнув пана трохи, а він і каже: «як отак шкилювати з мене, так шкода! не найму землі». Волч. у.
Половецький, -а, -е. Половецкій. Серед землі половецької. Шевч. 645.
Салашитися, -шуся, -шишся, гл. Поселяться гдѣ. Желех.
Телепка, -ки, ж. Глупый, пустой разговоръ. Вх. Лем. 473.
Увести, -ся. Cм. уво́дити, -ся.
Утікацький, -а, -е. Принадлежащій бѣглецу. К. XII. 87.
Ціпа-ціпа, меж. = ціп 2. Вх. Уг. 274.
Чернецтво, -ва, с. 1) Монашество. 2) соб. монахи. К. ПС. 119.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВЯТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.