Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

себе

Себе мѣст. Себя. Мені й себе й тебе жалко. Ганна була невеличка з себе. Левиц. І. 11. Нум, брате, ми з себе зелені жупани скидати. АД. І. 116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕБЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕБЕ"
Бризкати, -каю, -єш, гл. Брызгать. Дощик бризкав. Чуб. ІІІ. 218.
Голодрабка, -ки, ж. = голодранка.
Зімовча́к, -ка, м. Козакъ, живущій въ зімовнику. Козак зімовчак. K. Бай. 5. КЦН. 276.
Кашлюк, -ка́, м. Коклюшъ. Желех. Харьк. г.
Купальня, -ні, ж. Купальня. У овечих воріт є купальня. Єв. І. V. 2.
Мо́жно нар. = можна. Теперенька дитина підбільшала, то мені можніше буде на роботу йти. Волч. у.
Набаляндра́сити, -ра́шу, -сиш, гл. Наболтать, наговорить чепухи.
Підлубник, -ка, м. Кусокъ кожи на задникѣ сапога. Волч. у. (Лобод.).
Хватнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хватати.
Чемерівка, -ки, ж. Настойка на чемериці. Будем пити мед-горівку, а потому чемерівку. Чуб. V. 715.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЕБЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.