Бджоляний. Cм. бджолиний.
Дотина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. дотну́ти и дотя́ти, -тну́, -не́ш, гл. 1) Дорѣзывать, дорубливать. 2) Досаждать, допекать, пилить. Він мені дотинає за матір. Хоць ти не скажеш, то скаже твоя мати да буде мені що-ранку дотинати: «вставай, невістко, бодай ти здорова не встала. Він почав дотинати моєму чоловікові, що мене треба в острог за те, що я колись дотинала його жінці чамайданом. Словом дотина.
Забійня́, -ні, ж. У колесниковъ при гнутьи ободовъ: столбъ возлѣ пенька, — между нимъ и пенько́м закладывается комлевая часть обода при его загибаніи вокругъ пенька.
Заголо́вний, -а, -е. Заглавный.
Конечно нар. = конечне.
Мизе́льний, -а, -е. = мизинний. Ломить ручки і мизельні пальці.
Палючий, -а, -е. Жгучій. Палюча горілка. Уже на коневі і хвіст обгорів, такий то палючий той змій. Терпіти... од літньої спеки палючої.
Паскудниця, -ці, ж. Сквернавка, мерзавка.
Підпіячити, -чу, -чиш, гл. Подкутить. Та там, бач, гуляння було, так ми трохи й підпіячили.
Приточити Cм. приточувати.