Буркотливий, -а, -е. Воркующій. Чи бачили сивую голубку? Сиза буркотлива.
Забри́зкувати, -кую, -єш, сов. в. забри́зкати, -каю, -єш, гл. Забризкав кров'ю.... матір. 2) Запрыскивать, запрыснуть, закроплять, закропить. У малихъ дітей (очі, як болять) мати забризкує покормом. 8) Начинать, начать брызгать. Здається, і хмар нема, а дощик забризкав.
Замо́к 2, -мка́, м. 1) Замокъ. Вона звірів зачинила у льох за дванадцятеро дверей, за дванадцять замків. У гуцуловъ замокъ бываетъ бга́ний, лавча́стий (лавчє́стий), однору́чний, сліпи́й (Cм.) 2) За́мок. Замокъ у ружья. 3) При деревянной постройкѣ соединеніе бревенъ въ замокъ. 4) = каганець 7. Ум. замо́́чок.
Зва́житися, -жуся, -жишся, гл. Отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. Не зважилась розлучати, поблагословила.
Здрі́нка, -ки, ж. Зрачокъ.
Зіхожа́ти, -жаю, -єш, гл. = зіходити.
Кусючий, -а, -е. = кусливий. Кусючі мухи.
Нава́лювати, -люю, -єш, сов. в. навали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Наваливать, навалить. 2) Въ игрѣ въ карты (въ «віз» и пр.) класть одну лишнюю карту сверхъ той, которая покрыла. 3) навали́ти ва́лу. Приготовить толстыхъ нитокъ изъ пакли. (Cм. вал.). Дочки валу повалили.
Прилюдний, -а, -е. 1) Публичный, открытый. Коли буде прилюдне сватання? 2) Съ измѣн. удар. прилюдний. Объ одеждѣ: праздничный. Прилюдне лудинє (убране).
Тріпання, -ня, с.
1) Дерганіе.
2) Битье, наказаніе розгами.
3) Выколачиваніе, вытряхиваніе.
4) Хлопаніе (крыльями, напр).