Віджувати, -жую, -єш, гл. Отжевать. Теля віджувало рукава в сорочці.
Гадовище, -ща, с. Змѣиное гнѣздо, мѣсто пребыванія змѣй.
Жемери́ння, -ня, с. Жмыхи.
Коропатва, -ви, ж. = коропа.
Притупувати, -пую, -єш, гл. Притопывать. Узявшись у боки, почала примовлять та притупувать.
Спотикатися II, -каюся, -єшся, сов. в. спіткатися, -каюся, -єшся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Думав, доля зострінеться, — спіткалося горе.
Стул, -ла, м. = матня.
Суденечко, -ка, суде́нце, -ця, с. Ум. отъ судно.
Шибонути, -ну, -неш, гл. Съ силой бросить, ударить. Останні слова гострим ножем шибонули в саме серце Чіпці.
Шпувати, -шпую, -єш, гл.
1) Дуть съ силой, бурно. Зімою у нас добре буря шпує.
2) Волноваться, бушевать. В Італію ми не доїдем, бо море дуже щось шпує.
3) Брызгать, вспрыскивать. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хорого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснуть її.
4) Искать (объ охотничьей собакѣ). От уже почала шпувати: може зжене перепелицю або що.