Доволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. доволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Доволакивать, доволочь, дотаскивать, дотащить. Ледве ноги доволік. Насилу доволік шкуру до криниці.
Ду́шка, -ки, ж. 1) Ум. отъ душа. 2) Платье для дѣвочекъ — безъ рукавовъ, съ прорѣхой назади, зашнуровывающейся на спинѣ.
Забре́зкнути, -кну, -неш, гл. 1) Обрюзгнуть. 2) Сдѣлаться водянистымъ; покрыться слизью (о квашеньѣ и пр.). Буряк який, та й той у льоху забрезкне. Отто і діжка забрезкла.
Зачина́ння, -ня, с. Начинаніе.
Мац! меж. Щупъ! Мац-мац по лавиці, найшов мохнавиці.
Мно́гість, -гости, ж. Множество, многочисленность.
Покрутнути, -ну, -ниш, гл. Крутнуть. Дід... ус покрутнув.
Сліпати, -па́ю, -єш, гл. Плохо видѣть съ трудомъ разбирать; дѣлать что съ трудомъ видя, силясь разглядѣть (вслѣдствіе темноты, плохого зрѣнія). Завтра по видному й поїхали б, а тепер чого сліпати? Сліпає старий у книжку. Сліпає було Якимко по часловці. — очима. Щурить глазами отъ близорукости. Виглянув Пшепшінський з дверей, сліпаючи очима.
Споживок, -вку, м. Потребленіе. Рабу і спродував людям.... а то й собі на споживок ішла.
Хортиця, -ці, ж. Борзая сука. Навела хортиця хортенят.
