Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Де́лебі нар. = Да́лебі.
Кавалерія, -рії, ж. 1) Кавалерія. З молоду служив я в воєнній, в кавалерії ще. Стор. 2) Орденъ. Дав звістку, що почепили йому кавалерію. Стор.
Квасний, -а, -е. Кислый. Оце вигині квасні, а це — солодкі. Камен. у. квасне́ тісто. Кислое тѣсто, а также небольшое количество тѣста, оставляемаго въ квашнѣ для слѣдующаго раза. Камен. у.
Напастува́ння, -ня, с. Нападеніе, прицѣпка, придирка.
Напотроши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Напотрошить.
Обтирати, -ра́ю, -єш, сов. в. обітерти, обітру, -реш, гл. Отирать, отереть. Ісус почав обтирати ноги рушником. Єв. І. XIII. 5. Ой обтерла чорні очі й брови як шнурочок. Чуб. V. 309. Обітре рукавом. Левиц. І. 107.
Повірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный.
Порозспівуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Распѣться (о многихъ).
Посмішка, -ки, ж. Насмѣшка. Це... посмішка з мене. Грин. І. 193.
Потрясти, -су, -сеш, гл. 1) = потрусити 1. Св. Л. 281. 2) Помчаться. І потрясла (в танці), аж вітер віє. Св. Л. 206.