Бійно нар. = боязко. Бійно було, бо я спізнав, шо то пекло.
Заби́йця, -ці, ж. Убійца.
Натеньки, -ків, м. мн. давати натеньки́. Дѣлать намеки.
Парень, -рня, м. = парубок. Звеселила парня чорними брівочками.
Поболіти, -лію, -єш, гл. Перенести болѣзнь. Дай, Боже, в добрім здоров'ї поболіти. (Кажуть тому, хто удає з себе хворого).
Покірний, -а, -е. Покорный, кроткій, смирный. Покірної голови меч не йметь. Покірнеє та дитятко та Мар'єчка. Ум. покірне́нький.
Скарати, -ра́ю, -єш, гл. Покарать, наказать. Скарай, мене, міцний Боже, коли тя забуду. Чия кривда, нехай того Бог скарає. Ой мати моя старая, нащо ти мене скарала?
Тискатися, -каюся, -єшся, гл. Лѣзть, протискиваться.
Тулитися, -лю́ся, -лишся, гл. Жаться, прижиматься, льнуть. Переполохані панянки тулились по кутках. Оце тобі, горобчику, так не вчись, до чужої голубоньки не тулись. Жене тебе неволя з України, із рідним словом тулишся мов злодій.
Хуркало, -ла, с. см. фуркало. Крутнувся той бич на ціпильні, як хуркало.
