Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Великоможний, -а, -е. Вельможный, знатный. Простих і великоможних смерть не минає.
Голостьоб, -бу, м. Возвышенное мѣсто безъ растительности.
Гонки́й, -а́, -е́. 1) = Гінкий. Тонка, гонка ще й висока, листєм широка. Грин. ІІІ. 199. 2) Быстрый (о лошади). Коні гонкі як вітер. Рк. Левиц.
Забрудни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = забрудити.
Заві́з, -во́зу, м. Привозъ, подвозъ зерна на мельницу; также подводы, привезшія зерно, и тѣснота, ими производимая. Вперше бачу, щоб такий завіз був. Н. Вол. у. Коло млина вештались люде, зносили з возів мішки млива, пірнали в темноті дверей і знов вертались до возів. Завозу стояло дуже багато. Левиц. І. 373.
Мизе́рія, -рії, ж. 1) Бѣдность, убожество. Мизерія на сім світі мені молодому. Гол. III. 374. 2) Имущество бѣдняка, вообще движимое имущество. У бодні мизерія, а доброго нема. Н. Вол. у. Мизерії наклав дві скриньки. Котл. Ен. Як би взять і всю мизерію з собою, дідами крадене добро. Шевч. 211.
Побесідувати, -дую, -єш, гл. Попировать, побыть на бесіді. Cм. беседа 2, бесіда. Гості мої ви любовненькії, сядьте в мене побесідуйте: хліба — соли ви покушайте, пива-меду не соромайтесь. Чуб. V. 575.
Розшарітися, -ріюся, -єшся, гл. = розчервонітися. Дивлюсь; вона так розшарілась. Екатер. у.
Сповивати, -ваю, -єш, сов. в. сповити, -в'ю, -єш, гл. 1) Завязывать, завязать, обвивать, обвить (тканью). 2) Пеленать, спеленать. Там Пречиста свого сина купала, а скупавши, в шовкове сповила. Чуб. III. 323.
Чурком нар. = дзюрком. Ненька.... лиш заплакали гіренько та утирають собі кров, що так і пішла з них чурком. Федьк. Пов. 42.