Вивіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вивірити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить. Вивіряймо, чи багато чарок у пляшці. 2) Испытывать, испытать, извѣрить. Ти думаєш, козаченьку, що я уміраю, а я з тебе, молодого, ума вивіряю. Вивірив ти моє серце вдень і нічною добою.
Водотока, -ки, ж. Русло весенняго или дождеваго потока.
Забажа́тися, жа́ється, гл. безгл. Захотѣться. Забажалося в Петрівку мерзлого. Якої вам хаточки забажалося смутної та невеселої.
Ім'я, імени, с. Имя. Ось же і я, що хороше ім'я.
Коловертень, -тня, м. = коловерть.
Панянський, -а, -е. 1) Дѣвственный, дѣвичій. А як підеш від мене, спаде красота з тебе — з личенька рум'яного, зо стану панянського. 2) — манастир. Женскій монастырь. Я проведу вас в манастирь панянський.
Перекинчик, -ка, м. Перебѣжчикъ, отступникъ, ренегатъ. Нині гордиш словом і віров моєю... Перекинчик з тебе, не мож тя любити.
Тихомирство, -ва, с. Миръ, тишина, спокойствіе.
Узріти, -рю, -риш, гл. = уздріти. Скоро Коновченко коня взрів, барзо обомлів.
Чистик, -ка, м. Раст. а) = чистець а). б) Sedum acre L. в) — жовтий. Chelidonium majus L.
