Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сіножать

Сіножать, -ті, ж. и тя, м. Сѣнокосъ. Ой чия ж то сіножать да некошеная? Маркев. 15. Ой буду я ночувати на зеленім синожаті. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІНОЖАТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІНОЖАТЬ"
Балабошити, -шу, -шиш, гл. Болтать, говорить. Та це діти у нас так балабошать, а чи воно такечки, — хто ж його зна. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Вигикнути, -ну, -неш, гл. Икнуть. Дай, Боже, легенько вигикнути. Ном. № 365.
Вісім, восьми числ. Восемь. Усім по сім, а мені буде вісім. Ном. № 3529.
Падалюк, -ка, м. = падалець. Вх. Пч. II. 16.
Побородник, -ка, м. Раст. Tragopogon. Шух. І. 20.
Присмачити Cм. присмачувати.
Стріч, нар. На встрѣчу. Біжить стріч Іван. Волч. у.
Трясовиця, -ці, ж. = трясавиця 2.
Умивати, -ваю, -єш, сов. в. умити, умию, -єш, гл. 1) Умывать, умыть. Умивай же біле личко дрібними сльозами. Шевч. При одній свічі личенько вмивав, при другій свічі татоньки вбірав. Гол. Ввійшла в хату, Катерина їй ноги умила. Шевч. 114. вмивати руки від чо́го. Отказываться отъ чего. Теперка вмивають руки від поля, а потому буде казати, що поля нема. Камен. у. 2) Сносить, снести водой. як вода вмила (що, кого). Исчезъ безъ слѣда. Рудч. Ск. І. 81.
Ховувати, -вую, -єш, гл. Воспитывать, вскармливать. Вх. Лем. 478.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІНОЖАТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.