Великодушний, -а, -е. Великодушный. О, Байдо, воїне великодушний.
Держа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. 1) Держать. 2) Имѣть у себя, держать. Нащо, мати, нащо, мати, собаки держати, коли паші сусідоньки уміють брехати. 3) Содержать, держать въ извѣстномъ состояніи. Держи відерце що-день біленьке, да й водицею повненьке. 4) Удерживать, держать. Язиком що хоч кажи, а руки при собі держи. 5) Соблюдать, охранять, исполнять. І рече Бог до Оврама: оце ж мусиш ти мій завіт держати. Князя Вишневецькі держали православну віру. 6) Терпѣть, выносить. Великі гріхи Бог держав. 7) Останавливать бѣгущаго. Держи злодія! 8) Содержать въ арендѣ. Він держить цю землю вже п'ятий рік. 9) Содержать, держать. Дівка Ориночка перевіз держала, святий вечір! Перевозила царів та панів, та отецьких синів. 10) Быть женатымъ на. Іван держить Степанову сестру. 11) Держа́ти гро́ші. Имѣть чьи деньги на процентѣ. Він держить гроші отії пані, та думка була затахлувати, так ні, віддав. 12) Держа́ти одка́з. Отвѣчать. Я сам буду одказ держати. 13) Держа́ти страж. Быть на часахъ. Як стояли ми в Кийові, то я з другими страж держав. 14) Держа́ти у голові ро́зум до́брий. Быть благоразумнымъ, разсудительнымъ. Не потурай, дівчинонько, моїй розмовонці, держи сама розум добрий в своїй головонці. — Держала б я розум добрий да впустила в воду, не вповала на худобу, а на його вроду.
За́йшлий, -а, -е. Захожій. Це чоловік зайшлий.
Заплод́жувати, -джую, -єш, сов. в. заплоди́ти, -джу́, -диш, гл. Расплаживать, расплодить, разводить, развесть.
Злузнутися, -нуся, -нешся, гл. Слущиться. Удряпнув — дак оце присохло та трохи злузнулось.
Проходжуватися, -джуюся, -єшся, гл. = проходитися. Царівна на той час по саду проходжувалась.
Такось нар. Такъ. якось-такось буде. Какъ нибудь будетъ.
Теплішати, -шаю, -єш, гл. Становиться теплѣе.
Фу́кання, -ня, с. 1) Дуновеніе (ртомъ). 2) Крики (на кого), брань.
Ходуні, ходусі, гл. Дѣтск. ходить. Ум. ходусеньки. А в ніженьки ходусеньки, а в рученьки ладусеньки.